Сторінка фізінструктора

                                      «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї»

          Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім'ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов'язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.

            У фізичному вихованні дітей в сім'ї можуть бути використані різні форми занять фізичними вправами — від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окремому виді спорту).

Рекомендуємо  такі форми занять фізичними вправами дітей у сім'ї:

ранкова гігієнічна гімнастика;

• ранкова спеціалізована гімнастика;

• фізкультхвилинки;

• заняття із загальної фізичної підготовки;

• самостійні тренувальні заняття;

• участь у змаганнях;

• прогулянки (лижні, велосипедні, пішки);

• процедури для загартування;

• туризм;

• рухливі і спортивні ігри.

      Основним періодом занять батьків із дітьми є вік від 2 до 6-7 років, хоча і після цього не слід припиняти занять у сім'ї. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом — все це допоможе досягти значних успіхів у фізкультурних заняттях усадочку.

     Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять фізкультурою, перш за все потрібно дотримуватись принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять, щоб вони стали для неї необхідними щодня.

      Тривалість домашнього заняття може бути різною — залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття (якщо дитина втомилася після тривалої прогулянки, то, отже, і тривалість заняття доречно зменшити).

      Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Тривалість ранкових занять — не більше 10 хвилин. Протягом дня дитина повинна до сну і після нього побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-хвилинне фізкультурне заняття, виконавши до нього вправи для великих м'язових груп.

      Вправи перед вечерею — найбільш розповсюджена форма занять, адже батьки, як правило, вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років — 20-30 хвилин, а з 6-7-річними — до 45 хвилин.

     Після вечері займатись із дітьми фізичним вихованням не рекомендується. Адже, після їжі інтенсивна рухова діяльність є шкідливою (в будь-який час доби). І крім того, після фізичних вправ діти важко засинають.

     Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять допоможе також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім'ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи.

      Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.

Чим і як займатись?

Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв'язку з чим вони поділяються на п'ять основних груп.

До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.
До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів (перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо).
Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.
До четвертої  групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або в приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелізання, перестрибування і розгойдування (пролізти під стільцями, перестрибнути через кубики; перелізти через ліжко). У цих вправах важливою є не стільки точність виконання, скільки швидкість пристосування до незвичних, умов.
П'яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.
Основні правила безпеки, яких потрібно обов'язково дотримуватися, виховуючи у дитини сміливість.
1. Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап'ястя — тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна. Під час виконання акробатичних вправ дорослий повинен оберігати хребет малюка від надмірного згинання, а голову — від невдалого повороту або удару. Всі захвати повинні ґрунтуватися на досконалішому знанні можливостей Вашої дитини.
2. Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги дорослого. Тоді з'явиться відчуття впевненості в руках. Темп виконання вправи прискорюють поступово, так само поступово дитину привчають до самостійного виконання. Проте постійно підстраховуйте дитину, будьте готові, за потреби, швидко підхопити її.
3. Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доцільно виконувати тільки на м'якій підстилці (килимку, траві).
4. У ранньому віці не можна довго утримувати складні пози (нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1-2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька разів повторити вправу.
5. Тривалий вис на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно навантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння — дитина легко спирається на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у висінні (наприклад, на кільцях).
6. Не дозволяйте малюкові вилазити по драбині вище того рівня, на якому Ви зможете його дістати. Лише після засвоєння лазіння (наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.
7. Ніколи не використовуйте для змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи дитина повинна виконувати повільно й зосереджено, не послаблюючи уваги.
8. Уникайте вправ, під час виконання яких дитина дуже вигинається в попереку, адже більшість дітей потребує виправлення цієї частини хребта.
Шановні батьки!

Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю запорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, спритними, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.

А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дисциплінованість, організованість, звичку дотримуватись правил особистої гігієни.


                         ЗНАЧЕННЯ РУХЛИВОЇ ГРИ У ФІЗИЧНОМУ РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНЯТ

Дошкільний вік - це той період, коли дитина посилено зростає і розвивається, коли вона набуває перші знання. Тому дуже важливо допомогти дитині навчитися правильно, сприймати зовнішній світ, оточуючі його предмети і явища.У рухливі ігри включаються основні рухи: ходьба, біг, метання, лазіння, рівновага, а також деякі спеціальні руху для зміцнення і розвитку окремих груп м'язів. Рухи, що входять в гру, якщо вони даються вихователем в правильному дозуванні, розвивають і зміцнюють організм, поліпшують обмін речовин, функціональну діяльність всіх органів і систем (сприяють більш активному диханню, посиленню кровообігу). В іграх закріплюються навички рухів, які стають більш точними, координованими; діти привчаються виконувати рухи в різних умовах, що змінюються, орієнтуватися в обстановці.Веселий настрій є істотним елементом гри і робить позитивний вплив на стан нервової системи дитини; радісний настрій супроводжується фізіологічними змінами в організмі: підвищується діяльність серця і дихального апарату. Сила і щирість переживань дітей під час гри роблять її ефективним засобом виховання, тому вихователь повинен проводити гру жваво, цікаво, емоційно.У результаті систематичного проведення ігор і правильного керівництва ними можна виховувати у дітей найважливіші вольові якості: витримку, дисциплінованість, вміння регулювати свої дії, свою поведінку.Ігри сприяють також  розумовому розвитку дитини. За допомогою їх у дітей розширюються і поглиблюються уявлення про навколишню дійсність, розвиваються увага, пам'ять, спостережливість.  Виховуються   такі моральні якості, як сміливість, рішучість, чесність, почуття товариськості. Під час гри діти привчаються  грати дружно, не сваритися, грати згідно з правилами ; виховуються навички культурної, дисциплінованої  поведінки в колективі.Рухливі ігри - одне із самих улюблених і корисних занять дітей. Це не дивно, але ж в іграх виховується колективізм, виявляються такі цінні якості, як сила, витривалість, спритність, кмітливість.Справедливо народна мудрість стверджує, що «Людина пізнається в біді, а дитина у грі». Бо  в процесі ігрової діяльності яскраво виявляються індивідуальні особливості дітей. Тому що розкріпачує стримуючі центри, більш природно проявляються психічні та фізичні  уміння.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ  РУХОВОГО РЕЖИМУ ДНЯ

ДІТЕЙ, З ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ 

Вранці під час проведення ранкової гімнастики загально-розвиваючими вправами комплексу охоплюють усі великі м’язи, переключаючи напруження від однієї групи до іншої. Для профілактики плоскостопості на початку ранкової гімнастики включаються вправи на зміцнення стопи і розвиток її еластичності. Окремою  вправою є довільне розслаблення певних груп м’язів (наприклад, напружене піднімання і розслаблене опускання рук). У середині і наприкінці загально-розвивального комплексу вводиться вправа на статичне дихання – тривалий вдих (до 3-4 сек.) і видих (до 3-4 сек.).

Інтенсифікація навантажень досягається також за рахунок бігу чи стрибків у кінці заходу.

Під час занять постійно змінюється положення дітей, при тривалому сидінні до фізкультхвилинки включаються вправи на розширення грудної клітки і вигинання хребта з потягуванням («як після пробудження») і наступним її звуженням під час нахилів тулуба вперед. У цій вправі легені добре вентилюються, з їх периферійних частин витискуються залишки вуглекислого газу, а також корегується положення хребта.

Наступна вправа нахили чи повороти вбік, яка діє на м’язи тулуба. На закінчення фізкультхвилинки ефективні  вправи на присідання.

Результативним для профілактики та корекції порушень опорно-рухового апарату є гравітаційне розвантаження хребта, асани Хатхи-йоги, вправи ігрового стрейтчингу.

Під час прогулянки рухова активність дітей залежить від певних факторів. Її підвищує наявний у дітей руховий досвід, який нагромаджується насамперед на заняттях з фізичної культури.

В цілях профілактики плоскостопості  застосовується ходьба босоніж. У літній час на ділянці організовується ходьба босоніж по рихлій нерівній поверхні, по траві, по піску. При такій ходьбі дитина мимоволі переносить тяжкість тіла на зовнішній край стопи і підтискає пальці, що сприяє зміцненню її зведення. Ефективним засобом боротьби з плоскостопістю є  виконання вправ з використанням спеціальних предметів: камінців, дерев'яних паличок, резинових кілець, а також пальчи­кова гімнастика, зокрема, малюван­ня стопою, пальцями ніг.

Взимку на фізкультурних заняттях діти іноді займаються босоніж, якщо температурні умови і вид вправ дозволяють це робити.
У ввідну або завершальну частину ранкової гімнастики і фізкультурних занять обов'язково включається профілактична ходьба на носках, п'ятах, ходьба з опорою на зовнішні краї стопи, ходьба по канату, обручу, корекційним доріжкам.

Для формування правильної постави виняткову цінність мають вправи в рівновазі: ходьба по гімнастичній лаві з мішечком на голові, ходьба по гімнастичній дошці.

Вправи з дрібними фізкультурними посібниками допомагають контролювати правильність їх виконання. Тому широко застосовуються вправи з гімнастичними палицями, обручами, кеглями, стрічками, з довгим мотузком, прапорцями, із скакалками. При цьому передбачається використання одного і того ж посібника на занятті багатократно. Якщо, наприклад, на занятті заплановані вправи з гімнастичною палицею, то у ввідну частину заняття  включається ходьба з палицею за плечима; якщо у ввідній частині виконуються вправи з мішечками, то в основну частину заняття включається вправа в ходьбі з мішечками на голові або стрибках через мішечки. Усі ці прийоми сприяють збільшенню фізичного навантаження, підвищують у дітей інтерес до заняття.

Зміцненню кістково-м'язового апарату, формуванню правильної постави сприяють ігри з елементами спортивних вправ, такі, як городки, бадмінтон, настільний теніс. Усе це планується і проводиться з урахуванням сезонних умов.

Період після денного відпочинку використовують для проведення корегуючої гімнастики (відразу після сну).

Корегуюча гімнастика після денного сну – це захід, спрямований на дальше зміцнення опорно-рухового апарату в дітей, формування правильної постави, попередження плоскостопості. До складу комплексів такої гімнаcтики включаються вправи загально-розвивальні та на основні рухи.

Важливе правило побудови такої гімнастики – розвантаження хребта від дії ваги (яка збільшує його кривизну). Таке розвантаження досягається в положенні лежачи. У складі комплексів корегуючої гімнастики широко застосовуються вправи в положенні лежачи на спині, на животі, на боці. За побудовою такий комплекс нагадує ранкову гімнастику: вправи охоплюють м'язи, починаючи з групи плечового поясу, далі – м’язи тулуба, нижніх кінцівок, знову тулуба чи плечового пояса. До його змісту всередині чи наприкінці включаються вправи на статичне дихання. Після цього проводяться 2-3 основних рухи.

Індивідуальна робота з дітьми, у яких  виявлено  порушення постави, плоскостопості,  проводиться в уранішні і вечірні години. Це комплекс лікувальної фізкультури для корекції плоскостопості: зібрати мотузок пальцями ніг; походити на шкарпетках, п'ятах; прокатати палицю по підлозі стопами ніг, малювання пальцями ніг. У комплекс вправ для дітей, у яких  виявлено сутулість, порушення постави, включається завдання: походити з палицею за спиною; стати до стіни спиною, торкаючись до неї потилицею, лопатками, сідницями, п'ятами; ходьба з предметом на голові; вправи з положення лежачи на спині, на животі.

Робота по профілактиці порушень опорно-рухового апарату — один з важливих чинників зміцнення здоров'я дітей, їх усебічного фізичного розвитку. Успішність її проведення забезпечується за умови тісної взаємодії медичних працівників, вихователів, батьків.