Петраківська Ірина Володимирівна Посада – вихователь  ДЕВІЗ РОБОТИ: «Дарувати дітям знання, віру, любов і з кожною дитиною «рости» знов і знов» КРЕДО: «В кожній людині є сонце, треба тільки, щоб воно світило» ПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА: «Формування креативності дошкільника засобами пісочної терапії» ОСВІТА: Повна вища. Бердянський державний педагогічний університет, 2004 рік . Спеціальність «Дошкільне виховання. Дефектологія. Логопедія». СТАЖ РОБОТИ: педагогічний – 18 років ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ  Нам потрібне терпіння, щоб змінити те, що можна змінити, мужність, щоб прийняти те, що не можна змінити, і мудрість, щоб відрізнити перше від другого. Давня тибетська мудрість.  Про професію вчителя я мріяла з дитинства. Скільки себе пам'ятаю - ніколи не сумнівалася, що моя подальша життя буде пов'язане з дітьми. Мене приваблює саме робота з дошкільнятами. З ними працювати дуже цікаво, правда, важко. Часто зустрічаються діти з нестандартною поведінкою, але я розумію, що цьому повинні бути причини. Одного разу я почула фразу: «Якщо дитина себе погано веде - значить у нього болить душа». Треба лікувати душу. Чим? Словом, добрим ставленням. Треба зрозуміти дитину і прийняти її такою, яка вона є, адже їй потрібна беззастережна любов.Дошкільний вік найвдячніший вік, коли між дитиною і дорослим встановлюється найтісніший контакт і взаєморозуміння. Малюк, який любить педагога, довіряє йому, полюбить і зрозуміє те, що той пропонує. Хороший вихователь, як хороший садівник береже і цінує кожну квітку, всі свої сили, направляючи на те, щоб квіти людські оберігати, виходжувати і всіляко їм допомагати. Відчувати себе людиною з раннього дитинства - велике благо. Я визнаю за кожною дитиною право на повагу до його людської гідності. |
